prev
    next
    scroll

    Запрошуємо ознайомитися з інтерв’ю Войцеха Кухарчика, цінним музикантом на польській експериментальній і електронній сцені, куратором київської частини фестивалю Art Meetings

    Udostępnij na: lub

    Ігор Ванюрскі: Вже зовсім скоро відбудеться київська частина фестивалю Art Meetings, де ти куратор творчих зустрічей. Як готуєтеся до фестивалю?

    Войцех Кухарчик: В роботі куратором намагаюся співпрацювати з людьми перевіреними, яким довіряю, тому не переживаю за приготування.  Говорячи «перевіреними» не йдеться мова про «старих дармоїдів», просто ці люди знають що роблять і для чого, навіть якщо є дебютантами. Музиканти, виступатимуть на фестивалі,  це люди яких бачив в дії багато разів, знаю, яку якість презентують на сцені. Знаю їх підхід до організаційних питань, то впевнений, що кожен приготується якнайкраще. Організаційні питання майже вичерпані, недавно працювали над графіком проведенням репетицій. Співпраця на відстані досить важка, не завжди маємо до диспозиції відповідну інфраструктуру. Але ми маємо досвід з попередніх фестивалів, буде не легко, але впевнений, що ми все організуємо на найвищому рівні. Наша програма дуже насичена, маємо концерти в двох залах, тому кожна затримка, хоч на пів години може зашкодити, але надіюся що все організуємо на найвищому рівні. Можуть появитися неочікувані ситуації, але такий ризик врахували на початку нашої роботи.

    Чи можемо повернутися в минуле і поговорити про ґенезу співпраці з Art Meetings?

    Все відбувалося натурально. Розмовляли ми з Асею (Джоанна Піасецька – засновниця фестивалю) і вона запропонувала поїхати до Києва, як учасник і член журі в конкурсі для молодих виконавців з України. Погодився, бо було цікаво послухати українських музикантів. Поїхав на декілька днів і побачив, що там дуже великий простір для діяльності, і багато що можна зробити. Мав декілька контактів з України, і завдяки фестивалю освіжив їх.

    Загалом зробив висновок, що ми мало знаємо один про одного. А повинні розуміти, що нас єднає спільна історія. Тим більше маємо цікавий простір до діяльності. По першому візиті, пізнавальному, дістав пропозицію стати куратором фестивалю.

    Важливо, що фестиваль побудований з двох частин: перша відбулася у Львові (5-12 вересня), основою якої був джаз. Куратором програми був Пйотр Дамасевіч (Piotr Damasiewicz), а друга частина відбудеться в Києві, основою якої є електронна музика. Я опікун польської програми, а також консультую в питаннях відбору гостей з інших країн.

    Розкажи про програму київської частини фестивалю. Який критерій висунув при пошуку учасників і музикантів?

    Коли розпочав працювати куратором Art Meetings, сказав собі, що хочу показати передових музикантів, які творять у Польщі в сфері електронної і експериментальної музики. Хотів, щоб вони поїхали до України і мали можливість здобути досвід, побачити чим є Україна на власні очі. Мені вдалося зібрати досить велику групу. Роблю ставку на тих артистів, які є активними, і мають щось нове для презентації на сьогоднішній день. Найважливішим для мене є якість. У певному розумінні зарубіжні концерти є видом нагороди за важку роботу, досягнення, а для більшості це навіть не щоденний хліб. Добрий музикант повинен якнайбільше грати за кордоном. Такі ситуації помагають осягнути «нормальність» у діяльності, обмінятися ідеями, досвідом, здобути нові контакти. Я сподіваюся, що музиканти, яких ми запросили, матимуть можливість скористатися в такий спосіб з ситуації сповна.

    Під час фестивалю виступатимеш у спільному проекті з Карстеном Стабеновим (Carsten Stabenow). Можеш розказати що ви приготували для публіки?

    Цей проект ми спеціально приготували для фестивалю. Карстена знаю вже декілька років, колись він був куратором фестивалю Garage у Штральзунді на північному сході Німеччини. Це досить мила туристична місцевість, де і народився Карстен. Організовував там протягом 10 років фестиваль, ціллю якого була зустріч музикантів. Цікавим пунктом дня був величезний сніданок, який тривав о аж до післяобідніх репетицій. Деякі приїжджали туди тільки заради того, щоб просто бути там, посидіти з людьми з тієї самої галузі і з’їсти смачний сніданок. Потім ми з Карстеном робили спільні майстер-класи, зустрілися минулого на фестивалі Art Meetings, де він був учасником. Тоді ми вирішили створити щось разом. На початку я був скептичний до цієї ідеї, бо хочу уникати «автокураторства» на фестивалях, до яких причетний. Карстен поділяв мої страхи. Але ми придумали спеціальну формулу проектів для таких ситуацій. Ця форма буде опертися на текст, книжку, де музика буде тільки додатковим елементом.  Хочемо показати роботу куратора на живо, не будемо в цьому проекті музикантами, тільки навігаторами. Підкреслимо ідею фестивалю, якою є зустріч.  Не випадкового він називається  Art Meetings. Особливо важливим у цьому контексті є друге слово. Працюємо над ним інтенсивно.

    Хочу запитати про твої творчі плани у найближчому майбутньому?

    Продовжую працювати куратором в рамках фестивалю Tauron Nowa Muzyka у Катовіцах. Маю перші ідеї для побудови програми. І вона буде дуже цікавою. Якщо говорити про власну творчість, то на даний момент працюю над новим музичним альбомом. Не хочу поспішати, хочу переконати себе над новим кроком.  Хочу проаналізувати і розставити пріоритети у деяких справах. Бо по декількох роках швидкої роботи  я випускав кілька музичних альбомів на рік. Цього року надав доступ тільки до одного треку, не враховуючи мої музичні роботи для театру. З’являється також видавничо-рекламна діяльність в Mik Musik. Зараз живемо в дуже важкий час, то нема чого планувати забагато. Підкреслюю – нема більше поспіху.

    На кінець розмови скажи, як би ти заохотив глядачів прийти на Art Meetings?

    Працював над тим, щоб до Києва приїхали найактивніші, найцікавіші музиканти з Польщі за останній час. Ясно, що це не всі таланти, але покажемо одних з найкращих. Маємо розбудовану програму: від рефлексій до розмазаної музики, наприклад як у Піотра Курка (Piotr Kurеk), «африканське техно» яке представить Czarny Latawiec, брутальні біти Johna Lake, інтровертивний хіп-хоп групи Syny. Кожен знайде щось для себе. Запрошую не тільки прихильників електронних звуків, але також осіб, які до того не зустрічали подібну музику. Переконаний, якщо не боятися вийти на нову стежку, то можна пізнати нове, приємне невідоме. Заохочую до того, аби не боятися нового досвіду. Якою б не була політична ситуація  тільки мистецтво може допомогти йти по життю з високо піднятою головою. Запрошую!

    Автор: Ігор Ванюрскі.